Новокодацький район. КЗДО № 233 ДМР

 







Педикульоз

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                   Зараження вошами має назву "педикульоз". Підхопити вошей може хто завгодно, і це не залежить від віку, статі і соціального середовища. А от щодо механізмів зараження - тут і справді є деякі особливості. Наприклад, воші, попри наші хибні переконання, буцімто вони - прудкі створіння, не можуть стрибати або перелітати з однієї людини на іншу. Але вони досить швидко переповзають при безпосередньому контакті "голова до голови", а також при користуванні спільними гребінцями, рушниками, головними уборами. Уявіть собі роздягальню у школі чи в дитячому садочку, чи гардероб десь у спорткомплексі! Якщо дитина залишає там свій одяг, вберегтися від паразитів буває доволі важко. Зважте і на те, що без господаря (тобто без джерела їжі) воша може протриматися близько двох з половиною діб. Отже, якщо на полиці в роздягальні лежить "безгоспний" гребінець, добре подумайте, чи варто його брати. "Підчепити" вошей можна й під час відвідування сауни, бані, басейну.
          А тепер візьмемо уявну лупу і спробуємо роздивитися ворога якомога ближче. Отже...
         
          ТРИ ВОРОГИ
          Перший і найбільш поширений - головна воша (водиться на голові у косах). Цемаленька спритна комашка, яку роздивитися можна навіть неозброєним оком. Найчастіше "квартиранта" можна виявити, коли у волоссі є яйця вошей - гниди. Добре, якщо в дитини темне волосся - невеличкі видовжені білі гниди будуть добре помітні. Вони ззовні трохи нагадують лупу, але, на відміну від неї, неначе приклеєні до волосся.
 
          Другий ворог - так звана площиця або лобкова воша. Вважається, що це більше проблема дорослих людей (вони й справді зазвичай знаходять собі нового господаря під час плотських утіх). Але підліток підчепити бридких істот і більш невинним шляхом - наприклад, переплутати рушники в роздягальні басейну чи спортзалу. Площаниця хоч і повзає повільно, але може переповзати під пахви і навіть у брови та вії.
 
          Третій ворог - одежна воша. Саме вона вподобала тих, хто не дружить з
     водою та милом. Тома одежна воша - неодмінний супутник соціальних
     катаклізмів - війн, революцій і тяжких економічних криз. Вона живе в одязі,
     переповзаючи на тіло лише, щоб трохи попоїсти. Це найбільш небезпечний
     різновид вошей, адже саме вони переносять висипний тиф.
          Але й звичайна головна воша може завдати багато неприємностей.

          ЧУХ І СВЕРБЛЯЧКА
          Основний симптом педикульозу - сильне свербіння шкіри голови, яке може
     розпочатися навіть через півроку після зараження. На щастя, великої шкоди
     здоров’ю воші не завдають, однак якщо розчісувати місця укусів, то можуть
     утворитися ранки, до яких легко потрапляє інфекція.
           
          Тож, як позбутися надокучливих "квартирантів"?
          Здавалося б, перше, що приходить у голову - чисто вимити її. Але не так давно вчені з’ясували, що головні воші віддають перевагу чистому житлу, більше того, вони зовсім не бояться води і добре плавають. 
          На щастя, сьогодні немає необхідності вдаватися до дідівських методів. Нині є багато препаратів для лікування педикульозу, котрі діють одночасно і на вошей і на гнид. Підібрати потрібний допоможе лікар у кожному конкретному випадку: адже в декого, особливо в дітей, можуть виникнути алергійні реакції на протипедикульозні препарати. І тоді їх потрібно буде поєднувати з антигістамінними. Ще один нюанс: обробляти протипедикульозними засобами потрібно не лише того, хто приніс живність додому, а й інших членів родини. А весь одяг і постільну білизну необхідно випрати при високій температурі води.
          Ну, а щодо профілактичних заходів - не лінуйтеся частіше оглядати себе і своїх дітей. Особливо важливим такий огляд є після довгого перебування в громадських місцях (наприклад, санаторіях) або при регулярному відвідуванні басейнів, спортзалів тощо.